Астрономічний портал

Про сонячне затемнення читайте трохи нижче на цій сторінці.

У середині серпня Земля щороку проходить крізь потік пилових частинок, залишених кометою 109P/Свіфта—Туттля. У земній атмосфері ці частинки згорають на висоті приблизно 80–120 км, створюючи короткочасні світні сліди — метеори. Саме це явище називають метеорним потоком.

Що таке метеор?

Метеор — це світлове явище, яке виникає під час входження метеороїдного тіла в атмосферу Землі та його нагрівання і руйнування в атмосфері. Отже, метеор — це не саме тверде тіло, а явище його проходження крізь атмосферу.

Що таке метеорний потік?

Метеорний потік — це сукупність метеорів, які виникають із частинок, що рухаються близькими орбітами навколо Сонця. Коли Земля перетинає такий потік, кількість метеорів, видимих за годину, помітно зростає.

Через перспективний ефект траєкторії метеорів здаються такими, що вилітають з однієї ділянки неба. Цю точку називають радіантом. У Персеїд радіант розташований у сузір'ї Персея, звідки й походить назва потоку.

Персеїди та їхня історія

Персеїди — один із найвідоміших і найактивніших щорічних метеорних потоків. Їхній радіант розташований у сузір'ї Персея. Насправді метеори не рухаються «від Персея» — це лише напрямок, у якому проектуються їхні траєкторії на небесну сферу.

Найдавніші відомі згадки про підвищену активність Персеїд відносять до 36 року н. е. Китайські хроніки описують велику кількість метеорів, спостережених протягом ранкових годин.

У Європі серпневий метеорний потік протягом століть був відомий як «сльози святого Лаврентія», оскільки його максимум припадав приблизно на день пам'яті святого Лаврентія — 10 серпня.

Як регулярний щорічний метеорний потік Персеїди були визнані європейськими астрономами у 1830-х роках. У 1865 році італійський астроном Джованні Скіапареллі встановив зв'язок між орбітою Персеїд і кометою, яку нині називають 109P/Свіфта—Туттля.

Комету відкрили незалежно один від одного Льюїс Свіфт і Горас Таттл у 1862 році. Період її обертання становить приблизно 133 роки. Останній перигелій комета проходила у 1992 році, а наступний очікується у 2125 році.

Щороку Земля перетинає широкий потік частинок, залишених кометою під час її попередніх проходжень поблизу Сонця. Більшість цих частинок мають розміри від піщинки до невеликого камінця. В атмосферу вони входять зі швидкістю близько 59–60 км/с, тому Персеїди належать до швидких метеорів і нерідко залишають після себе помітні світні сліди.

Персеїди-2026

У 2026 році Персеїди активні приблизно з 17 липня до 24 серпня. Максимум очікується в ніч 12/13 серпня. За прогнозом International Meteor Organization, максимум припадає на 13 серпня, а прогнозований ZHR становить близько 100 метеорів на годину.

• Період активності: 17 липня — 24 серпня;
• Максимум: ніч 12/13 серпня 2026 року;
• Прогнозований ZHR: близько 100 метеорів/год;
• Швидкість метеорів: близько 59 км/с;
• Радіант: 48°, +58°;
• Батьківське тіло: комета 109P/Свіфта—Туттля.

ZHR (Zenithal Hourly Rate) — це теоретична кількість метеорів, яку можна було б побачити за годину за ідеальних умов: абсолютно темне небо, радіант у зеніті та відсутність перешкод для огляду.

У реальних умовах спостерігач побачить менше метеорів. Кількість залежить від засвічення неба, висоти радіанта, прозорості атмосфери та площі відкритого неба.

Чому 2026 рік особливо сприятливий?

Головна перевага цього року — Місяць практично не заважатиме спостереженням. Молодик припадає на 12 серпня, безпосередньо перед максимумом Персеїд. Тому нічне небо буде максимально темним, і спостерігачі зможуть побачити значно більше слабких метеорів.

Для метеорного потоку це майже ідеальна ситуація: слабке місячне світло не буде «змивати» фон неба. Тому 2026 рік є особливо сприятливим для спостереження Персеїд.

Коли спостерігати в Україні та Європі?

Для України та більшої частини Європи найкращим буде час після опівночі та перед світанком.

Радіант Персеїд сходить увечері на північному сході, але спочатку знаходиться низько над горизонтом. Протягом ночі він піднімається все вище, тому зростає й кількість метеорів, які можна побачити.

Практично спостереження варто планувати приблизно на період з 00:00 до 04:30–05:00 місцевого часу, причому друга половина ночі буде найсприятливішою.

Для України особливо цікаві ранкові години 13 серпня, коли радіант буде високо над північно-східною частиною горизонту, а небо залишатиметься без місячного світла.

У Центральній Європі ситуація аналогічна: Персеїди доступні для спостережень протягом усієї ночі, але найкращі умови будуть у другій її половині.

Де і як спостерігати?

Телескоп для спостереження Персеїд не потрібен. Навпаки, найкращий інструмент — неозброєне око, оскільки метеори можуть з'являтися в будь-якій частині неба.

Для успішних спостережень бажано:

• виїхати якомога далі від міських вогнів;
• обрати відкрите місце з широким оглядом неба;
• не дивитися безпосередньо на радіант — метеори можуть пролітати далеко від нього, а їхні сліди там часто здаються довшими;
• дивитися приблизно на 40–60° від радіанта, охоплюючи якомога більшу ділянку неба;
• дати очам 20–30 хвилин для адаптації до темряви;
• не користуватися яскравим ліхтарем або смартфоном без необхідності;
• зручно розташуватися лежачи або напівлежачи — спостереження може тривати кілька годин.

Радіант Персеїд у період максимуму розташовується приблизно в районі α = 48°, δ = +58°, тобто в північній частині сузір'я Персея. Але шукати метеори потрібно не біля самої точки радіанта, а по всьому небу.

Висновок

Ніч 12/13 серпня 2026 року — одна з найкращих ночей для спостереження Персеїд. Потік буде близьким до максимуму, швидкість метеорів становитиме близько 59 км/с, а молодик забезпечить практично повністю темне небо.

Для спостерігачів в Україні та Центральній Європі оптимальний варіант — темне місце за містом, спостереження після опівночі та особливо у другій половині ночі. За хороших умов можна розраховувати на десятки метеорів за годину, а найяскравіші Персеїди можуть залишати довгі світні сліди й перетворюватися на ефектні боліди.

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Астрономічні події серпня 2026

• 2 серпня — Меркурій у максимальній західній (ранковій) елонгації — 19°.
• 3 серпня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою — 6,0°.
• 3 серпня — Місяць (Ф = 0,79) поблизу Нептуна.
• 4 серпня — Місяць (Ф = 0,72) поблизу Сатурна.
• 6 серпня — Місяць у фазі останньої чверті.
• 7 серпня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
• 7 серпня — Місяць (Ф = 0,37) поблизу Альдебарана, Урана та Плеяд (покриття видиме в Північній Америці).
• 8 серпня — Місяць (Ф = 0,19) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора.
• 9 серпня — Місяць (Ф = 0,17) поблизу Марса.
• 10 серпня — Місяць (Ф = 0,07) у перигеї своєї орбіти на відстані 363288 км від центру Землі.
• 11 серпня — Місяць (Ф = 0,02) поблизу Меркурія.
• 11 серпня — Місяць (Ф = 0,01) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (M44).
• 12 серпня — максимум активності метеорного потоку Персеїди (ZHR = 120).
• 12 серпня — Місяць (Ф = 0,01) поблизу Юпітера.
• 12 серпня — повне сонячне затемнення, повна фаза якого буде видимою в Іспанії, Португалії, Ісландії та на Таймирі.
• 12 серпня — молодик.
• 13 серпня — Місяць (Ф = 0,01+) перебуває в низхідному вузлі своєї орбіти.
• 13 серпня — покриття Регула Місяцем (Ф = 0,01+) (видиме в Антарктиді).
• 15 серпня — Венера у максимальній східній (вечірній) елонгації — 46°.
• 15 серпня — Меркурій проходить на 0,5° північніше Юпітера.
• 16 серпня — максимальна східна лібрація Місяця за довготою — 6,3°.
• 16 серпня — Місяць (Ф = 0,16+) поблизу Венери.
• 17 серпня — максимум активності метеорного потоку Каппа-Цигніди із сузір'я Лебедя (ZHR = 3).
• 17 серпня — Місяць (Ф = 0,25+) поблизу Спіки.
• 20 серпня — Місяць у фазі першої чверті.
• 20 серпня — максимальна північна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
• 21 серпня — покриття Антареса Місяцем (Ф = 0,6+) (видиме в Південній Америці та Антарктиді).
• 22 серпня — Місяць (Ф = 0,71+) в апогеї своєї орбіти на відстані 404644 км від центру Землі.
• 22 серпня — Місяць (Ф = 0,72+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
• 25 серпня — Меркурій проходить на 1,3° північніше Регула.
• 27 серпня — Меркурій у верхньому сполученні із Сонцем.
• 27 серпня — Місяць (Ф = 1,0) перебуває у висхідному вузлі своєї орбіти.
• 28 серпня — часткове місячне затемнення, малі фази якого будуть видимі під час заходу Місяця.
• 28 серпня — повня.
• 29 серпня — астероїд Метіда (9) у протистоянні із Сонцем.
• 29 серпня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою — 5,0°.
• 30 серпня — Місяць (Ф = 0,94) поблизу Нептуна.
• 31 серпня — Місяць (Ф = 0,9) поблизу Сатурна.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

Повне сонячне затемнення відбудеться 12 серпня 2026 року, і воно стане першим повним затемненням на території континентальної Європи з 1999 року.

Максимальна тривалість повної фази: До 2 хвилин 17 секунд (очікується в Гренландії).

Де пройде смуга повної фази: Смуга завширшки до 293 км проляже через Арктику, Гренландію, Ісландію, Атлантичний океан та північну частину Іспанії.

Рідкісна особливість: Для багатьох країн Європи затемнення збігатиметься із заходом Сонця. Тонкий сонячний серп опускатиметься за горизонт на тлі вечірнього неба.

В Україні повну фазу затемнення побачити не вдасться — для нашої території воно буде частковим. Місяць закриє лише невеликий край сонячного диска.

Часовий проміжок: Явище розпочнеться о 20:10 за київським часом і завершиться близько 20:53.

Пік у Києві: Початок фази у столиці о 20:13, а максимальне покриття припаде на 20:18.

Найкращі регіони: Тінь буде помітнішою у західних областях України. Спостерігати за явищем необхідно в місцях із абсолютно відкритим і чистим західним горизонтом, оскільки Сонце в цей час уже сідатиме.

Для більшості спостерігачів, які перебуватимуть у смузі повної фази затемнення, повне затемнення Сонця триватиме менше двох хвилин. Лише поблизу центральної лінії смуги затемнення — у Гренландії, рф або над Північною Атлантикою — фаза повного затемнення триватиме трохи довше, але все одно не перевищить двох із половиною хвилин.

Лише протягом цих коротких миттєвостей повної фази, коли Місяць повністю закриває яскравий диск Сонця, можна безпечно дивитися на затемнення неозброєними очима без захисту.

Для спостерігачів затемнень усередині місячної тіні, але поза траєкторією повного затемнення, Місяць ніколи повністю не закриє Сонце, і затемнення буде лише частковим. Під час часткового сонячного затемнення ніколи не безпечно дивитися прямо на Сонце без належного захисту очей.

Часткове сонячне затемнення 12 серпня розпочнеться зі сходом Сонця на півночі рф. На Алясці та в північній Канаді затемнення почнеться й завершиться вранці, тоді як у східних провінціях Канади його можна буде спостерігати після полудня. На півночі континентальної частини США часткове затемнення розпочнеться близько полудня й триватиме до середини дня для спостерігачів, які перебувають далі на схід. У Великій Британії, Ірландії, материковій Європі та Африці затемнення буде видимим увечері.

Жителі США та південної Канади побачать лише невеликий «надкус» на сонячному диску — Місяць лише злегка закриє край Сонця. Натомість ті, хто перебуватиме ближче до смуги повної фази — на більшій частині Європи та в північно-західній Африці, — побачать, як Місяць закриє значно більшу частину сонячного диска.

Сузір’я Козоріг

[ Докладніше про сузір’я Козоріг ]

[ Всі сузір’я ]

Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими

Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та...

[ Докладніше ]

Як винаходили планетарій

Про імітації зоряного неба в закритому приміщенні багато мріяли з давніх часів. Згадаймо, наприклад, Архімеда, який нібито побудував прилад, що імітує зоряне небо з планетами і навіть описав його у творі «Про виготовлення небесної сфери». Ані прилад, ані твір до нас не дійшли. Але ось в книзі Вольтера «Вавилонська принцеса" (1768) описується овальний павільйон діаметром...

[ Докладніше ]

Кінофантастика

Тут описані обрані науково-фантастичні фільми різних років. Деякі з них вже стали класикою Sci-Fi.

Кожен фільм має опис сюжету, трейлер (ознайомчий ролик), кілька скріншотів (кадрів фільму).

[ Докладніше ]

Книги для аматорів астрономії

Ці книги можна скачати в форматах PDF, DJVU, Word.

[ Докладніше ]

Інформація

Зоряні карти та атласи (старовинні та сучасні). Карта Місяця :: Карта сузір'в 17-го століття :: Карта зоряного неба :: Старовинні карти сузір'в ("Уранографія", 1690).

Статті про біноклі, астро-бінокуляри, про їх будову, про штативи, про способи очищення та звичайно - про спостереження в бінокль

Книги Sci-Fi

[ Докладніше ]