Астрономічний портал "Ім’я Галактики"

зоряне небо

Україна, вечірній обрій

Зоряне небо України на півночі, півдні, сході та заході (48° північної широти)

Видимість планет, Місяця, комет

Інформація про умови видимості планет цього місяця - Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, супутники Юпітера, Сатурн, кільця Сатурна, Уран, Нептун, Плутон. Спостереження Сонця та Місяця. Комети, астероїди. Місячний календар на цей місяць.

Читайте також: Зоряне небо літа :: Зоряне небо осені :: Зоряне небо зими :: Зоряне небо весни

Карта зоряного неба на цей місяць

Щомісячна карта зоряного неба та астрономічні події місяця - для спостережень неозброєним оком, в бінокль чи телескоп.
Адаптовано для друку (2 сторінки PDF формат А4).
Дивіться також архів зоряних карт на будь-який місяць.

Небо у вересні 2026

Астрономічні події вересня 2026

1 вересня — максимум дії метеорного потоку Ауригіди із сузір’я Візничого (ZHR = 6).
2 вересня — Венера проходить за 1,5° на південь від Спіки.
3 вересня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
3 вересня — Місяць (Ф = 0,6) поблизу Альдебарана, Урана та Плеяд.
4 вересня — Місяць у фазі останньої чверті.
5 вересня — Місяць (Ф = 0,4) проходить точку максимального схилення на північ від небесного екватора.
6 вересня — Місяць (Ф = 0,23) поблизу Марса.
6 вересня — Місяць (Ф = 0,22) у перигеї своєї орбіти на відстані 368 255 км від центра Землі.
8 вересня — Місяць (Ф = 0,11) проходить через розсіяне зоряне скупчення Ясла (М44).
8 вересня — Місяць (Ф = 0,07) поблизу Юпітера.
9 вересня — максимум дії метеорного потоку Вересневі епсилон-Персеїди (ZHR = 5).
9 вересня — покриття Місяцем (Ф = 0,02) Регула, видиме в акваторії Тихого океану.
9 вересня — Місяць (Ф = 0,02) у низхідному вузлі своєї орбіти.
10 вересня — Уран у стоянні з переходом до попятного руху.
11 вересня — молодик.
12 вересня — Місяць (Ф = 0,01+) поблизу Меркурія.
12 вересня — максимальна східна лібрація Місяця за довготою — 5,4°.
13 вересня — Місяць (Ф = 0,08+) поблизу Спіки.
14 вересня — Місяць (Ф = 0,13+) поблизу Венери (покриття при видимості в Індії та Південно-Східній Азії).
16 вересня — максимальна північна лібрація Місяця за широтою — 6,8°.
17 вересня — покриття Місяцем (Ф = 0,38+) Антареса, видиме в Австралії та Антарктиді.
18 вересня — Місяць (Ф = 0,49+) проходить точку максимального схилення на південь від небесного екватора.
18 вересня — Місяць у фазі першої чверті.
19 вересня — Місяць (Ф = 0,52+) в апогеї своєї орбіти на відстані 404 217 км від центра Землі.
23 вересня — осіннє рівнодення.
24 вересня — Місяць (Ф = 0,93+) у висхідному вузлі своєї орбіти.
25 вересня — максимальна західна лібрація Місяця за довготою — 5,1°.
26 вересня — Нептун у протистоянні із Сонцем.
26 вересня — Меркурій проходить за 1° на північ від Спіки.
26 вересня — Місяць (Ф = 1,0) поблизу Нептуна.
26 вересня — повня.
27 вересня — Місяць (Ф = 0,99) поблизу Сатурна.
30 вересня — максимальна південна лібрація Місяця за широтою — 6,7°.
30 вересня — астероїд Наусіка (192) у протистоянні із Сонцем.

Мапа зоряного неба
на цей місяць

Зоряний обрій
цього тижня

Планети, Місяць,
комети

Повне сонячне затемнення

Повне сонячне затемнення відбудеться 12 серпня 2026 року, і воно стане першим повним затемненням на території континентальної Європи з 1999 року.

Максимальна тривалість повної фази: До 2 хвилин 17 секунд (очікується в Гренландії).

Де пройде смуга повної фази: Смуга завширшки до 293 км проляже через Арктику, Гренландію, Ісландію, Атлантичний океан та північну частину Іспанії.

Рідкісна особливість: Для багатьох країн Європи затемнення збігатиметься із заходом Сонця. Тонкий сонячний серп опускатиметься за горизонт на тлі вечірнього неба.

В Україні повну фазу затемнення побачити не вдасться — для нашої території воно буде частковим. Місяць закриє лише невеликий край сонячного диска.

Часовий проміжок: Явище розпочнеться о 20:10 за київським часом і завершиться близько 20:53.

Пік у Києві: Початок фази у столиці о 20:13, а максимальне покриття припаде на 20:18.

Найкращі регіони: Тінь буде помітнішою у західних областях України. Спостерігати за явищем необхідно в місцях із абсолютно відкритим і чистим західним горизонтом, оскільки Сонце в цей час уже сідатиме.

Для більшості спостерігачів, які перебуватимуть у смузі повної фази затемнення, повне затемнення Сонця триватиме менше двох хвилин. Лише поблизу центральної лінії смуги затемнення — у Гренландії, рф або над Північною Атлантикою — фаза повного затемнення триватиме трохи довше, але все одно не перевищить двох із половиною хвилин.

Лише протягом цих коротких миттєвостей повної фази, коли Місяць повністю закриває яскравий диск Сонця, можна безпечно дивитися на затемнення неозброєними очима без захисту.

Для спостерігачів затемнень усередині місячної тіні, але поза траєкторією повного затемнення, Місяць ніколи повністю не закриє Сонце, і затемнення буде лише частковим. Під час часткового сонячного затемнення ніколи не безпечно дивитися прямо на Сонце без належного захисту очей.

Часткове сонячне затемнення 12 серпня розпочнеться зі сходом Сонця на півночі рф. На Алясці та в північній Канаді затемнення почнеться й завершиться вранці, тоді як у східних провінціях Канади його можна буде спостерігати після полудня. На півночі континентальної частини США часткове затемнення розпочнеться близько полудня й триватиме до середини дня для спостерігачів, які перебувають далі на схід. У Великій Британії, Ірландії, материковій Європі та Африці затемнення буде видимим увечері.

Жителі США та південної Канади побачать лише невеликий «надкус» на сонячному диску — Місяць лише злегка закриє край Сонця. Натомість ті, хто перебуватиме ближче до смуги повної фази — на більшій частині Європи та в північно-західній Африці, — побачать, як Місяць закриє значно більшу частину сонячного диска.

Червона смуга, що перетинає Гренландію, Ісландію та Іспанію, показує, де можна спостерігати повне сонячне затемнення. Жовті криві на карті показують, де буде видно часткове затемнення, а відсотки вказують на максимальну площу Сонця, покриту Місяцем під час затемнення вздовж цих ліній.
Credits: NASA`s Scientific Visualization Studio

Сузір’я

Сузір’я Стрілець

[ Докладніше про сузір’я Стрілець ]

[ Всі сузір’я ]

Повний список сузір’в

Андромеда • Близнята • Велика Ведмедиця • Великий Пес • Візничий • Вітрила • Вовк • Водолій • Волопас • Волосся Вероніки • Ворон • Геркулес • Гідра • Годинник • Голуб • Гончі Пси • Дельфін • Діва • Дракон • Ерідан • Єдиноріг • Жертовник • Живописець • Жираф • Журавель • Заєць • Змієносець • Змія • Золота Риба • Індіанець • Кассіопея • Кит • Кіль • Козоріг • Компас • Корма • Косинець • Лебідь • Лев • Летюча Риба • Лисичка • Ліра • Мала Ведмедиця • Малий Кінь • Малий Лев • Малий Пес • Мікроскоп • Муха • Насос • Овен • Октант • Орел • Оріон • Павич • Пегас • Персей • Південна Гідра • Південна Корона • Південна Риба • Південний Трикутник • Південний Хрест • Північна Корона • Піч • Райський Птах • Рак • Риби • Рись • Різець • Секстант • Сітка • Скорпіон • Скульптор • Столова Гора • Стріла • Стрілець • Телескоп • Телець • Терези • Трикутник • Тукан • Фенікс • Хамелеон • Центавр • Цефей • Циркуль • Чаша • Щит • Ящірка

Група "Astronomy Dnipro Ukraine" на Facebook
Всі, кому не байдужі таємниці зоряного неба, хто цікавиться сучасними дослідженнями Космосу, хто любить історію астрономії, астро-гумор, космічну музику, science fiction - будь ласка, приєднуйтесь!

Це цікаво

Місяць і Сонце біля горизонту здаються більшими

Ви, напевно, помічали, що Місяць, коли знаходиться низько над горизонтом, здається набагато більшим, ніж коли він високо на небі. Те саме стосується й Сонця. Це дуже помітне явище, і не дивно, що над ним замислювалися ще давньогрецькі вчені, зокрема Арістотель зі Стагіри та...

[ Докладніше ]

Оумуамуа - перший міжзоряний гість

Приблизно в 1837 році дивний космічний об'єкт пройшов на відстані в тисячу а.о. від Сонця. Більше сотні років він рухався в напрямку до нас, будучи непоміченим. Але врешті-решт 19 жовтня 2017 року люди виявили непримітного відвідувача. До 22 жовтня 2017 було зрозуміло дві речі. По-перше, об'єкт рухається гіперболічною траєкторією. Це означає, що він робить проліт повз Сонце всього один раз - він ніколи знову не відвідає нашу систему. По-друге, походження цього об'єкту ніякого відношення до Сонячної системи взагалі не має...

[ Докладніше ]